Хтось може скаже лікарі повинні вміти визначити діагноз, і оптимально призначити лікування, а не писати вірші… Лікар – це посланець Бога на землі, який творить вищу волю своїми руками, а тому він має бути людиною гармонійною, розвинутою та чуттєвою. Щоб лікувати не тільки тіло, але й душу пацієнта, вміти втішити та розрадити, подарувати віру, приписати надію, мотивувати людину до самозцілення…
Тому лікар та поет – це не професія, а покликання, талант, божа іскра…
Вірш – це маленький світ, який живе своїм життям. Він доступний кожному, але не кожен зможе його впізнати.
Саме це довели ведучі Галицького медичного коледжу:
- Ковальський В.
- Дем`янчик Т.
Студенти, учасники гуртка, читали свої власні поезії це Качур Тетяна, Мучка Тетяна, Максимів Ольга, Крошняк Юлія та багато інших.
Всі були вражені тим що студенти медичного коледжу встигають добре вчитися і всесторонньо розвиваються.